Стрес, етапи розвитку стресу, поведінка в стресових ситуаціях. Якщо ви підприємець то питання подолання стресу у себе та своїх колег для вас досить актуальне. Особливо зараз коли про COVID-19 читаємо десятки статей, криза 2020 ставить непрості задачі, відповідальність за близьких примушує ставити перед собою непрості запитання. Наслідки стресу досить складні: депресія, професійне вигорання, психосоматичні захворювання, соціальне відсторонення, байдужість, розвиток хронічних (або невиявлених раніше) хворіб. 

Визначимо, що стрес – може бути корисним або не дуже. Корисний стрес або «Еустрес» - допомагає мобілізуватись фізично та емоційно. Короткочасний, викликає відчуття ейфорії та значущості прикладених зусиль. Наприклад: досягнення цілі, відкриття нового салону, успішне завершення переговорів, позитивне вирішення судового позову, освоєння нового напрямку діяльності, здача іспиту. З переживань «Еустресу» і складається наше життя.

Проте є інший вид стресу - «Дистрес» який виникає внаслідок тривалого психологічного, фізичного впливу (тижні, місяці, роки) без можливості суттєво змінити ці фактори. «Дистрес» виникає на 3-ій стадії розвитку стресу, коли резерви організму для протидії виснажились на негативний фактор продовжує свій вплив. Наприклад: переживання смерті близьких, військові дії, насилля, хронічна хвороба з високим ризиком смерті, зміна місця роботи або звільнення з роботи, страх перед вірусом (пандемією), небажання приймати відповідальне рішення. В особливо складних випадках, дистрес спричиняє розвиток посттравматичного синдрому. Дистрес – руйнує наш організм через виснаження резервів гормонів, зниження опірності імунної системи, виникнення симптомів депресії і погіршення психоемоційного стану.

Коротко розглянемо етапи розвитку стресу. Стрес проходить 3 стадії:

  1. Тривога (напруження, очікування) – стадія мобілізації сил, На цьому етапі ми проходимо дві проміжні стадії: стадію шоку та протишоку. Суть цієї стадії у зміні артеріального тиску, скороченні міокарду, зниженні температури тіла та наступній компенсації шоку. Протишок включає механізм компенсації: підвищується температура тіла, зменшується вміст глікогену у печінці, покращується кровозабезпечення мозку та серця. Завершується перший етап стадією опору (резистентністю). Якщо ж стресовий фактор надмірний (для даного організму) стадія шоку продовжує розвиватися і з високою імовірністю переходить у дистрес та спричиняє розвиток психосоматичних хворіб.

Попередні висновки-рекомендації:

Чим вищий рівень норми адреналіну у вашому організмі, тим швидше ви проходите стан шоку і переходите до стадії резистентності. Ваша персональна норма адреналіну впливає на поріг чутливості до стресового фактору. Кількість адреналіну в організмі залежить від: фізичної підготованості, витривалості, віку, систематичного інтелектуального навантаження, здорового харчування та часу для відпочинку (сон, відновлення).

Стрес може зупинитися на першій стадії або на другій залежно від тренованості вашої парасимпатичної системи. Простіше кажучи – наскільки ваше тіло добре треноване, вмієте відпочивати, турбуєтесь про свій організм (харчування, сон, вітаміни/амінокислоти), дихаєте свіжим повітрям (підвищений рівень кисню).

Різко підвищити свою стійкість на стадії шоку ви не зможете тому: не приймайте відповідальні рішення коли зустрічаєтесь з пограничним стресовим фактором, виберіть в команді людей з високою стійкістю до непередбачуваних ситуацій та доручіть їм контролювати поведінку колег в таких ситуаціях.

Готуйтесь до непередбачуваних ситуацій заздалегідь. Стадію шоку сприймайте як норму, допоможіть організму швидше перейти на наступну стадію: випийте води, вийдіть на свіже повітря, зробіть паузу у переговорах, залиште приміщення, вийдіть з під дії безпосереднього подразника будь яким способом. Дайте собі час адаптуватись.

  1. Стадія стресу. Стадія резистентості –  мета цієї стадії підвищити опірність організму впливу стресових факторів. В організмі запускається механізм «бий або тікай». Завдяки нейромедіатору – адреналіну та норадреналіну. Адреналін, зокрема, синтезується з норадреналіну. Тому при низькому вмісті адреналіну виділяється норадреналін. Обидва гормони відповідають за здатність до активних дій в стресових ситуаціях. Мобілізується воля та бажання подолати стресову ситуацію. Власне на цій стадії можна зауважити як змінюється колір обличчі (стає червоним або блідне), можуть тремтіти кінцівки, напружуватись м’язи, виникати імпульсивні неконтрольовані рухи тіла, більшість дій відбувається на рівні відпрацьованих рефлексів. І, найважливіше, що на цьому етапі організм кидає всі імунні сили на захист людини від стресового подразника ззовні. Такі клітини як лейкоцити, їх ще називаються клітинами імунітету або білими клітинами крові надходять до клітин шкіри намагаючись захистити у першу чергу поверхню шкіри від проникнення патогенних бактерій. На противагу знижується їхній вміст у селезінці та периферичній крові цим самим послаблюючи їхню імунну систему.  

Попередні висновки-рекомендації:

Оскільки дія кортикостероїдів (адреналін та норадреналіну) віддалена у часі від 15 хвилин до 8 годин очікуйте наслідків у вигляді зміни емоційного стану, тремтіння кінцівок, панічних атак, різкої зміни емоційного стану. Часто цей стан сприймається як легка ейфорія, відчуття розслаблення після максимального напруження. У деяких людей саме такі відчуття стають мотивом ризикованих вчинків. Не варто захоплюватись чими відчуттями, адже вони можуть привести до Адреналінової/Норадреналінової залежності.

В період від 15 хвилин до 1 години варто забезпечити свобі спокійний стан, не вести авто, не пробувати «щось виправити» або обдумати всі можливі наслідки та прийняти рішення. Як правило, ці рішення будуть слабкими або просто неефективними бо не враховують всі необхідні нюанси.

На етапі резистентності зробіть що потрібно і нехай буде те що повинно відбутися. Не плануйте одночасно кілька складних переговорів, критично важливих зустрічей протягом дня, оскільки віддалений післястресовий ефект у таких проявах як слабкість в тілі, тремор кінцівок може досягнути піку в найбільш неочікуваний момент.

На самому початку етапу резистентності коли в крові багато адреналіну дуже важливо активно діяти, відокремлювати переживання від справ. Дія у критичній ситуації важливіша ніж роздумування. Чим більше «плачуть м’язи» тим менше потім буде «плакати серце».

  1. Стадія виснаження. При збереженні впливу стресових факторів виникає стадія яку називають стадією виснаження. А з стадії виснаження починається «Дистрес». На цій стадії організм відчуває брак ресурсів для боротьби зі стресовим фактором і наступає повторно стадія Тривожності (перша стадія стресу). Наступний крок це надмірне збудження кори головного мозку що веде до граничного гальмування. Наслідком цього можуть бути посттравматичні захворювання, депресія, емоційне виснаження або загострення хронічних хворіб.

Попередні висновки-рекомендації:

Протягом дня чергуйте виконання складних і пікових справ з рутинними задачами. Вивчіть свою «межу» стресу. Зауважуйте симптоми які свідчать що починається стадія виснаження: головні болі, різке роздратування, відчай, втрата орієнтації, запаморочення, гіпертонія / гіпотонія. Виводьте себе з під дії критичних чинників. Знайте елементарні методи самодопомоги (нормалізація артеріального тиску, глибоке дихання, вживання достатньої кількості води).

Як протидіяти стресу:

Визначте ситуації, які викликають у вас стрес

Не робіть декілька справ одночасно

Чергуйте роботу та відпочинок

Практикуйте фізичну активність

Підтримуйте організм в збалансованому стані (фізичному, психологічному, інтелектуальному)

Вивчайте складні предмети (вивчайте іноземні мови, отримуйте нові навики)

Спілкуйтесь з друзями

Підтримуйте свою самооцінку через фіксацію цілей які ви досягнули і справ які виконали

Зменшіть в 3-чі кількість інформації яку ви споживаєте (перегляд соцмереж)

Проводьте щодня близько 2 години на свіжому повітрі

Як себе вести у стресовій ситуації:

Розробіть план та алгоритм поведінки у стресовій ситуації

Дихайте. Глибоко і повільно

Пийте воду

Дійте а не переживайте. Робіть все від вас залежне у ситуації

Відстороненість це нормально. Не картайте себе за черствість

Не завмирайте на місці, рухайтесь

Просити допомоги сторонніх можна і потрібно (лікарів, друзів, близьких, фахівців)

Захищайтесь всіма доступними методами. Ваше життя пріоритет

Як себе вести після стресу:

Відновіться через релаксацію (якщо не знаєте спеціальних технік - спробуйте поспати)

Відновіть кількість вітамінів/амінокислот/білків в організмі (легки перекус вітамінним салатом)

При загостренні хронічних хворіб – до лікаря

Готуйтесь до схожих ситуацій - збільшуйте свою витривалість до стресових чинників.

Поділися з друзями:

>